1. Словник української мови в 11 томах

полакований

ПОЛАКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до полакува́ти.

Різьблений меблевий гарнітур, полакований під колір слонової кістки.., доповнювався книжковою шафою з томиками Мопассана, Генрі, Діккенса… (Грим., Незакінч. роман, 1962, 106);

Готове пюре розливають в скляні або жерстяні полаковані зсередини банки, герметично закупорюють і стерилізують (Укр. страви, 1957, 297);

// У знач. прикм.

З притаманною всім селюкам цікавістю обмацувала [Ольга] полаковані школярські лави (Кач., II, 1958, 31);

// полако́вано, безос. присудк. сл.

Чуб йому блищав по обидва боки проділу, немов його було полаковано (Мик., II, 1957, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полакований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до полакувати. || полаковано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полакований — полако́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. полакований — ПОЛАКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до полакува́ти. Різьблений меблевий гарнітур, полакований під колір слонової кістки.., доповнювався книжковою шафою з томиками Мопассана, Генрі, Діккенса... (Я. Словник української мови у 20 томах