полечка
ПО́ЛЕЧКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до по́лька¹.
ПО́ЛЕЧКА², и, ж. Зменш.-пестл. до по́лька².
З Анею Макаровою в час відпочинку можна, мабуть, потанцювати веселої полечки (Вишня, І, 1956, 339);
В клубі заливається Зінькова гармонія, витинає полечку Кирушин бубон (Кучер, Трудна любов, 1960, 354).
ПО́ЛЕЧКА³, и, ж. Пестл. до по́лька³.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полечка — I -и, ж. Зменш.-пестл. до полька I. II -и, ж. Зменш.-пестл. до полька II. III -и, ж. Пестл. до полька III. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полечка — по́лечка 1 іменник жіночого роду, істота про жінку по́лечка 2 іменник жіночого роду танець по́лечка 3 іменник жіночого роду стрижка Орфографічний словник української мови
- полечка — ПО́ЛЕЧКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до по́лька¹. ПО́ЛЕЧКА², и, ж. Зменш.-пестл. до по́лька². З Анею Макаровою в час відпочинку можна, мабуть, потанцювати веселої полечки (Остап Вишня); В клубі заливається Зінькова гармонія, витинає полечку Кирушин бубон (В. Кучер). ПО́ЛЕЧКА³, и, ж. Пестл. до по́лька³. Словник української мови у 20 томах