1. Словник української мови в 11 томах

поливальник

ПОЛИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається поливанням полів, доріг і т. ін.

Центральною фігурою в зрошуваному землеробстві є поливальник і машиніст дощувальних машин (Рад. Укр., 24.III 1967, 1);

Ще не повиходили підмітальники, поливальники (Ю. Янов., II, 1958, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поливальник — -а, ч. Той, хто займається поливанням полів, доріг і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поливальник — полива́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. поливальник — ПОЛИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається поливанням полів, доріг і т. ін. Центральною фігурою в зрошуваному землеробстві є поливальник і машиніст дощувальних машин (з газ.); Ще не повиходили підмітальники, поливальники (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  4. поливальник — Поливальник, -ка ж. Поливальщикъ. Лохв. у. Словник української мови Грінченка