поливо

ПО́ЛИВО, а, с.

1. Свинцева полива (у 1 знач.); шкливо.

У XVI ст. міські гончарі починають широко застосовувати свинцеву поливу, яка одержала назву шкливо, а пізніше поливо (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 43);

*Образно. Якусь хвилину дивились [Роман і Панас Максимович] на став, посріблений місячним поливом (Минко, Ясні зорі, 1951, 235).

2. діал. Бур’ян.

— Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовини нема (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поливо — -а, с. 1》 Свинцева полива (у 1 знач.); шкливо. 2》 діал. Бур'ян. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поливо — по́ливо 1 іменник середнього роду свинцева полива; шкливо; поливка по́ливо 2 іменник середнього роду бур'ян діал. Орфографічний словник української мови
  3. поливо — ПО́ЛИВО, а, с. 1. Свинцева полива (у 1 знач.); шкливо. У XVI ст. міські гончарі починають широко застосовувати свинцеву поливу, яка одержала назву шкливо, а пізніше поливо (з наук. літ.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. поливо — ПОЛИ́ВА (особливий склоподібний сплав, яким покривають керамічні вироби), ГЛАЗУ́Р, ПО́ЛИВО, ШКЛИ́ВО розм. (свинцева полива). Чи то від олії, чи поливою лисниться дно порожньої миски (Ю. Збанацький); На кафедрі технології силікатів.. розроблено нові декоративні глазурі (з журналу). Словник синонімів української мови
  5. поливо — Поливо, -ва с. 1) = полива. Вас. 180. 2) Сорныя травы, которыя выпалываютъ. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовики нема. Черниг. у. Словник української мови Грінченка