1. Словник української мови в 11 томах

полисіти

ПОЛИСІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати лисим (у 1, 2 знач.).

Пуста голова ані посивіє, ані полисіє (Номис, 1864, № 6156);

Батько Вови полисів зовсім, тільки віночок від колишніх кучерів залишився (Коп., Десятикласники, 1938, 194).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полисіти — -ію, -ієш, док. Стати лисим (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полисіти — поли́сі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. полисіти — ПОЛИСІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати лисим (у 1, 2 знач.). Пуста голова ані посивіє, ані полисіє (Номис); Батько Вови полисів зовсім, тільки віночок від колишніх кучерів залишився (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
  4. полисіти — ЛИСІ́ТИ (ставати лисим), ОБЛА́ЗИТИ розм., ОБЛІЗА́ТИ розм. рідше. — Док.: облисі́ти, полисі́ти, облі́зти. Голова його (пана) уже лисіла (Панас Мирний); Колись пишне Брунове волосся облізло, голова полисіла, спорожніли його кишені (А. Словник синонімів української мови
  5. полисіти — Поли́сі́ти, -сі́ю, -сі́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. полисіти — Полисіти, -сію, -єш гл. Облысѣть. Пуста голова а ні полисіє, а ні посивіє. Ном. № 6156. Словник української мови Грінченка