1. Словник української мови в 11 томах

полковників

ПОЛКО́ВНИКІВ, кова, кове. Прикм. до полко́вник; належний полковникові.

Павло побачив на стіні стару карту Криму, яка колись висіла в полковниковому кабінеті (Кучер, Голод, 1961, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полковників — -кова, -кове. Прикм. до полковник; належний полковникові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полковників — полко́вників прикметник Орфографічний словник української мови
  3. полковників — ПОЛКО́ВНИКІВ, кова, кове. Прикм. до полко́вник; належний полковникові. Павло побачив на стіні стару карту Криму, яка колись висіла в полковниковому кабінеті (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах