половинка

ПОЛОВИ́НКА, и, ж. Пестл. до полови́на 1.

Кавун хруснув і розколовся зигзагами на дві .. половинки (Мик., II, 1957, 191);

Лежить Ведмедик і гуде, А дітвора у рот йому кладе. Потрошку та по половинці Пооддавали всі гостинці (Гл., Вибр., 1957, 208);

Вікно відскочило, вдарилось половинками в лутки, і в хату віллялось жовте каламутне світло (Коцюб., II, 1955, 173);

Дівчина випередила цього дивного відвідувача й покірно розчинила перед ним обидві половинки дверей у батькову кімнату (Ле, Міжгір’я, 1953, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. половинка — -и, ж. Пестл. до половина 1), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. половинка — полови́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. половинка — ПОЛОВИ́НКА, и, ж. Пестл. до полови́на 1. Кавун хруснув і розколовся зигзагами на дві .. половинки (І. Микитенко); Лежить Ведмедик і гуде, А дітвора у рот йому кладе. Потрошку та по половинці Пооддавали всі гостинці (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. половинка — Половинка, половиночка, -ки ж. ум. отъ половина. Словник української мови Грінченка