1. Словник української мови в 11 томах

половинщик

ПОЛОВИ́НЩИК, а, ч., заст.

1. спец. Той, хто має половину паю в якій-небудь справі або володіє яким-небудь майном із кимсь удвох.

2. Той, хто обробляє землю з половини.

Хто мав який-небудь шматочок свого поля, сяк-так його шкрябав, засівав; а хто не мав — приставав за половинщика до того, в кого було поля багато (Мирний, IV, 1955, 240);

— На твоєму полі будяки, як гай, шумітимуть, а у твого половинщика жито таке заввишки, як людина, колоситиметься (Бурл., О. Вересай, 1959, 166).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. половинщик — -а, ч., заст. 1》 спец. Той, хто має половину паю в якій-небудь справі або володіє яким-небудь майном із кимсь удвох. 2》 Той, хто обробляє землю з половини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. половинщик — полови́нщик іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  3. половинщик — ПОЛОВИ́НЩИК, а, ч., заст. 1. спец. Той, хто має половину паю в якій-небудь справі або володіє яким-небудь майном із кимсь удвох. 2. Той, хто обробляє землю з половини. Словник української мови у 20 томах
  4. половинщик — КОМПАНЬЙО́Н (співучасник чогось), КУМПА́Н діал.; ПАРТНЕ́Р (співучасник у грі, танцях тощо, товариш у якійсь справі, якомусь занятті); ПОЛОВИ́НЩИК заст. (той, хто має половину в якійсь справі, володіє якимсь майном з кимсь удвох). Словник синонімів української мови