половичок
ПОЛОВИЧО́К, чка́, ч. Зменш. —пестл. до полови́к¹.
Від порога до столика, що притулився при вікні, слався тканий половичок (Кучер, Трудна любов, 1960, 300);
Під стінами [кімнати] — двоє.. ліжок,.. дві тумбочки, маленький столик і два стільці. Перед порогом картатий пухнастий половичок (Коз., Сальвія, 1959, 17).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- половичок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до половик I і половик II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- половичок — половичо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- половичок — ПОЛОВИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до полови́к¹. Від порога до столика, що притулився при вікні, слався тканий половичок (В. Кучер); Під стінами[кімнати] – двоє .. ліжок, .. дві тумбочки, маленький столик і два стільці. Перед порогом картатий пухнастий половичок (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах