половоддя
ПОЛОВО́ДДЯ, я, с., розм. Те саме, що по́вінь.
Було се у саме половоддя, як Дніпро розлився верстов на вісім завширшки (Стор., І, 1957, 108);
[Тарас:] Знайдіть ви їх тепер — царя з панами! Втонули, як гиденькі пацюки у добре половоддя!.. (Голов., Драми, 1958, 106);
*Образно. [Борис:] Так ти силою хочеш зупинити половоддя-почуття? (Кроп., І, 1958, 395);
*У порівн. Як половоддя — почуття крилаті, аж через вінця стін перелива (Голов., Близьке.., 1948, 120).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- половоддя — полово́ддя іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- половоддя — ПОЛОВО́ДДЯ, я, с., розм. Те саме, що по́вінь. Було се у саме половоддя, як Дніпро розлився верстов на вісім завширшки (О. Стороженко); [Тарас:] Знайдіть ви їх тепер – царя з панами! Втонули, як гиденькі пацюки у добре половоддя!.. (С. Словник української мови у 20 томах
- половоддя — ПО́ВІНЬ (розлиття річки при розтаванні снігу або від дощів; значне підвищення рівня води в річці, озері), ПО́ВІДЬ, ПОВІ́ДДЯ рідше, ПА́ВОДОК, ВОДОПІ́ЛЛЯ, ПОЛОВО́ДДЯ розм., РОЗЛИ́ЙВОДА розм., РОЗЛИ́В розм. рідко, ПА́ВІДЬ діал., ВИ́ЛИВ діал. Словник синонімів української мови