1. Словник української мови в 11 томах

поломаний

ПОЛО́МАНИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що пола́маний.

Під парканом росли корчі, будяки .. Все те тепер було сухе, поломане, завіяне снігом (Фр., IV, 1950, 46);

// У знач. прикм.

Поломана постіль, стіл, крісло — Ось все добро (Фр., XIII, 1954, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поломаний — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що поламаний. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поломаний — поло́маний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  3. поломаний — ПОЛО́МАНИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що пола́маний. Під парканом росли корчі, будяки .. Все те тепер було сухе, поломане, завіяне снігом (І. Франко); // у знач. прикм. Поломана постіль, стіл, крісло – Ось все добро (І. Франко). Словник української мови у 20 томах