поломка
ПОЛО́МКА, и, ж.
1. Дія і стан за знач. поломи́ти.
Якщо під час роботи автомобіля трапилась аварія або поломка, шофер зобов’язаний по прибутті в гараж негайно повідомити про це чергового механіка (Підручник шофера.., 1960, 317);
Муха Макар увесь час думав, що ця поломка даром йому не минеться і тепер (Панч, II, 1956, 113).
2. Пошкоджене, поламане місце.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поломка — -и, ж. 1》 Дія і стан за знач. поломити. 2》 Пошкоджене, поламане місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поломка — поло́мка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- поломка — ПОЛО́МКА, и, ж. 1. Дія і стан за знач. поломи́ти. Якщо під час роботи автомобіля трапилась аварія або поломка, шофер зобов'язаний по прибутті в гараж негайно повідомити про це чергового механіка (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах