1. Словник української мови в 11 томах

полтавчани

ПОЛТАВЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. полтавча́нин, а, ч.; полтавча́нка, и, ж.). Жителі або уродженці міста Полтави і Полтавщини.

Полтавчани і херсонці, слобожанці і чернігівці, забравши те, що можна було забрати, перебиралися на Донбас (Чаб., За півгодини.., 1963, 17);

Котляревський — полтавчанин з народження і дуже тривалий час мешканець свого рідного міста (Пит. походж. укр. мови, 1956, 11);

Олена, як істинна полтавчанка, образилася з того, що гість не скористався із її гостинності і все печене й варене так і залишилося на столі цілим (Тют., Вир, 1964, 103).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полтавчани — -чан, мн. (одн. полтавчанин, -а, ч.; полтавчанка, -и, ж.). Жителі або уродженці міста Полтави і Полтавщини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полтавчани — ПОЛТАВЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. полтавча́нин, а, ч.; полтавча́нка, и, ж.). Жителі або уродженці міста Полтави і Полтавщини. Полтавчани і херсонці, слобожанці і чернігівці, забравши те, що можна було забрати, перебиралися на Донбас (М. Словник української мови у 20 томах