полум’яно

ПОЛУМ’Я́НО. Присл. до полум’я́ний.

Донбас гомінкий полум’яно зоряницями плавок горить (Уп., Вітчизна миру, 1951, 61);

Шевченко полум’яно любив життя, красу, радість (Рильський, III, 1955, 254);

Як розповідають сучасники, Ленін говорив доступно, просто, зрозуміло, пристрасно, полум’яно, без усяких ефектних прийомів (Ком. Укр., 4, 1961, 62).