полускування

ПОЛУ́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. полу́скувати.

В цю весняну теплу ніч.. вони раді були послухати страшні бувальщини, що чудово вимальовувалися в уяві людей біля загасаючого вогнища, під тихе полускування сухого бур’яну і рівномірне шульпотіння [клекотіння] кулешу в казанку (Тют., Вир, 1964, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полускування — -я, с. Дія за знач. полускувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полускування — полу́скування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. полускування — ПОЛУ́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. полу́скувати. В цю весняну теплу ніч .. вони раді були послухати страшні бувальщини, що чудово вимальовувалися в уяві людей біля загасаючого вогнища, під тихе полускування сухого бур'яну і рівномірне шульпотіння [клекотіння] кулешу в казанку (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах