1. Словник української мови в 11 томах

получчати

ПОЛУ́ЧЧАТИ, аю, аєш, док., розм., рідко,

1. Стати кращим, поліпшати;

// безос. Змінитися на краще, покращати (про стан здоров’я).-

Та їй [Марусі], здається, трохи получчало: буде здорова! (Вовчок, І, 1955, 235).

2. Погарнішати, покрасивішати (про зовнішній вигляд).

— Дивись, який став! Як получчав! Бач, радується! (Вовчок, VI, 1956, 243).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. получчати — -аю, -аєш, док., розм., рідко. 1》 Стати кращим, поліпшати. || безос. Змінитися на краще, покращати (про стан здоров'я). 2》 Погарнішати, покрасивішати (про зовнішній вигляд). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. получчати — Кращати, покращати, скрашуватися, скращитися, поскращатися, поскращуватися, поліпшуватися, поліпшитися, уліпшуватися, уліпшитися, повліпшуватися, гарнішати, згарнішувати, згарнішати, позгарнішувати, погарнішувати, погарнішати Словник чужослів Павло Штепа
  3. получчати — полу́ччати дієслово доконаного виду поліпшати; покращати; погарнішати розм., рідко Орфографічний словник української мови
  4. получчати — ПОЛУ́ЧЧАТИ, аю, аєш, док., розм., рідко. 1. Стати кращим, поліпшати. І наші козачі Дурні голови за правду, За віру Христову, Упивались і чужої, І своєї крові!.. А получчали?.. ба де то! Ще гіршими стали, Без ножа і автодафе Людей закували Та й мордують... Словник української мови у 20 томах
  5. получчати — ПОЛІ́ПШИТИСЯ (стати кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОЛІ́ПШАТИ, ПОКРА́ЩАТИ, ПОЛУ́ЧЧАТИ розм.; УДОСКОНА́ЛИТИСЯ (ВДОСКОНА́ЛИТИСЯ), ПОПРА́ВИТИСЯ, ВИ́ПРАВИТИСЯ рідше (про справу, становище, яке склалося, і т. ін. Словник синонімів української мови
  6. получчати — Полу́ччати, -ччаю, -ччаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. получчати — Получчати, -чаю, -єш гл. Улучшиться, сдѣлаться лучше. Упивались і чужої, і своєї крови, а получчали? Шевч. 409. Словник української мови Грінченка