1. Словник української мови в 11 томах

полявина

ПОЛЯ́ВИНА, и, ж., рідко. Те саме, що поля́на.

Серед полявини, де морщиться калюжа, Лелека походжа і сумно клекотить (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 190).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полявина — див. галявина Словник синонімів Вусика
  2. полявина — -и, ж., рідко. Те саме, що поляна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полявина — див. поляна Словник чужослів Павло Штепа
  4. полявина — ПОЛЯ́ВИНА, и, ж., рідко. Те саме, що поля́на. Серед полявини, де морщиться калюжа, Лелека походжа і сумно клекотить (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). Словник української мови у 20 томах
  5. полявина — Поля́вина, -ни ж. 1) Поляна. Мнж. 189. Пасли овець на полявинах. Павлогр. у. 2) полявина. Часть невода: пространство сѣти изъ 4-хъ ячей дев'я́тки или трехъ семиразки; черезъ каждыя двѣ полявини по длинѣ невода прикрѣпляютъ поплавокъ. Вас. 186. Словник української мови Грінченка