полівіння

ПОЛІВІ́ННЯ, я, с., політ. Дія за знач. поліві́ти.

У своїй еволюції журнал [«Харьковский Демокрит»] має яскраво виражену тенденцію до, так би мовити, полівіння, до більшої соціальної гостроти (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полівіння — -я, с., політ. Дія за знач. полівіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полівіння — поліві́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. полівіння — ПОЛІВІ́ННЯ, я, с., політ. Дія за знач. поліві́ти. У своїй еволюції журнал [“Харьковский Демокрит”] має яскраво виражену тенденцію до, так би мовити, полівіння, до більшої соціальної гостроти (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах