1. Словник української мови в 11 томах

полінезійці

ПОЛІНЕЗІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. полінезі́єць, і́йця, ч.; полінезі́йка, и, ж.). Народ, що становить корінне населення Полінезії та деяких інших невеликих островів Тихого океану.

Основну масу населення Океанії становлять корінні жителі — меланезійці, полінезійці, мікронезійці, папуа (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 311);

Вибігає полінезійка.. Надіває мені на шию вінок, і ми танцюємо (Знання.., 2, 1966, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полінезійці — -ів, мн. (одн. полінезієць, -ійця, ч.; полінезійка, -и, ж.). Народ, що становить корінне населення Полінезії та деяких інших невеликих островів Тихого океану. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полінезійці — ПОЛІНЕЗІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. полінезі́єць, і́йця, ч.; полінезі́йка, и, ж.). Народ, що становить корінне населення Полінезії та деяких інших невеликих островів Тихого океану. Словник української мови у 20 томах