поління
ПОЛІ́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. поло́ти.
Огороди, як рута зазеленіють і викликають до себе хазяйські руки до поління, до сапування (Мирний, І, 1954, 50);
За останні роки в боротьбі з бур’янами великого значення набули препарати — гербіциди, які використовують для хімічного поління (Колг. Укр., 2, 1957, 23).
ПОЛІ́ННЯ², я, с. Збірн. до полі́но.
Біля сарая Галаган колов дрова. А кучер Кузьма в акуратні штабелі складав поління (Головко, II, 1957, 479).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поління — I -я, с. Дія за знач. полоти. II -я, с. Збірн. до поліно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поління — полі́ння 1 іменник середнього роду від: поло́ти полі́ння 2 іменник середнього роду від: полі́но Орфографічний словник української мови
- поління — ПОЛІ́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. поло́ти. Огороди, як рута зазеленіють і викликають до себе хазяйські руки до поління, до сапування (Панас Мирний); За останні роки в боротьбі з бур'янами великого значення набули препарати – гербіциди... Словник української мови у 20 томах
- поління — Поління, -ня с. Полотье. Конст. у. Словник української мови Грінченка