1. Словник української мови в 11 томах

поліпшення

ПОЛІ́ПШЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. полі́пшити і полі́пшитися.

Внесене добриво не тільки сприяє збільшенню врожаю, а й поліпшенню якості зерна (Хлібороб Укр., 5, 1965, 17);

Аби охота, а знайдеться змога приложити руки й до освіти, і до поліпшення економічного та морального стану нашого люду (Коцюб., I, 1955, 170);

Для поліпшення лісового господарства надто багато зроблено в нас у післявоєнний час (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 204);

Значного поліпшення потребує практика планування науково-технічного прогресу в промисловості (Ком. Укр., 8, 1969, 54).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліпшення — [поул’іпшеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  2. поліпшення — -я, с. Дія і стан за знач. поліпшити і поліпшитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поліпшення — полі́пшення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. поліпшення — ПОЛІ́ПШЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. полі́пшити і полі́пшитися. Внесене добриво не тільки сприяє збільшенню врожаю, а й поліпшенню якості зерна (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. поліпшення — Полі́пшення, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. поліпшення — Поліпшення, -ня с. Улучшеніе. Словник української мови Грінченка