1. Словник української мови в 11 томах

полірувати

ПОЛІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Технологічно обробляти поверхню чого-небудь, надаючи їй надзвичайного блиску.

Їх [пластмаси] можна обточувати й різати, зварювати й клеїти, пресувати й відливати у форми, шліфувати й полірувати (Наука.., 2, 1959, 27);

Коло тераси під квітучим каштаном червонодеревець Карпо Карпович Морж полірує стіл (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 5);

*Образно. Катерина Мироненко чистить і полірує до мармурового блиску попелясту сименталку на кличку Дрофа (Вол., Місячне срібло, 1961, 231);

// під що. Обробляти поверхню чого-небудь з метою надати їй вигляду якого-небудь природного матеріалу.

Полірувати під дуб.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полірувати — -ую, -уєш, недок., перех. Технологічно обробляти поверхню чого-небудь, надаючи їй надзвичайного блиску. || під що. Обробляти поверхню чого-небудь із метою надати їй вигляду якого-небудь природного матеріалу. Полірувати під дуб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полірувати — Дощити, вилощувати, вилощити, повилощувати, злощувати, злощити, позлощувати, налощувати, налощити, поналощувати, полощувати, полощити, дискувати, вилисковувати, вилискувати, повилисковувати, злисковувати, злискувати, позлисковувати, налисковувати... Словник чужослів Павло Штепа
  3. полірувати — полірува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. полірувати — ПОЛІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Технологічно обробляти поверхню чого-небудь, надаючи їй надзвичайного блиску. Їх [пластмаси] можна обточувати й різати, зварювати й клеїти, пресувати й відливати у форми, шліфувати й полірувати (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. полірувати — (-ую, -уєш) недок., що чим; мол., жрм. Випивати невелику кількість спиртного напою після великої кількости іншого. Пиво полірують вином. БСРЖ, 455; ПСУМС, 55. Словник жарґонної лексики української мови
  6. полірувати — ПОЛІРУВА́ТИ (обробляючи певним чином якусь поверхню, надавати їй блиску), ШЛІФУВА́ТИ, ГЛЯНСУВА́ТИ (ГЛЯНЦЮВА́ТИ) (ГЛЯНЦУВА́ТИ). — Док.: відполірува́ти, пополірува́ти, відшліфувати, пошліфува́ти, наглянсува́ти, ви́глянцувати. Словник синонімів української мови
  7. полірувати — Полірува́ти, -ліру́ю, -ліру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)