1. Словник української мови в 11 томах

політрук

ПОЛІТРУ́К, а́, ч., іст., розм. Те саме, що політкерівни́к.

З тих, які були.. рядовими, згодом виростуть командири рот і батальйонів, вигартуються в боях політруки й комісари, командири полків і артдивізіонів (Гончар, II, 1959, 303);

Я згадую: як ти була політруком ескадрону і брала Перекоп… (Сос., І, 1957, 88);

Політрук роти прийшов до лікарського пункту (Панч, І, 1956, 603);

Несподівано до штабної канцелярії зайшов той самий чорнявий льотчик з відзнаками старшого політрука (Баш, Надія, 1960, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політрук — -а, ч., іст., розм. Те саме, що політкерівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. політрук — політру́к іменник чоловічого роду, істота іст., розм. Орфографічний словник української мови
  3. політрук — ПОЛІТРУ́К, а́, ч., іст., розм. Те саме, що політкерівни́к. З тих, які були .. рядовими, згодом виростуть командири рот і батальйонів, вигартуються в боях політруки й комісари, командири полків і артдивізіонів (О. Словник української мови у 20 томах