1. Словник української мови в 11 томах

поліття

ПОЛІ́ТТЯ, я, с.

1. Сприятливі умови, сприятлива погода.

Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців (Сл. Гр.);

Треба було б угноїти цю латку, але де брати і ту худобу, і той гній. Одна надія на поліття (Стельмах, II, 1962, 301);

// Урожайне літо; врожай.

Сього року поліття на ваш огород (Сл. Гр.);

— Ти в мене і торік пророкувала гарне поліття (Вовчок, І, 1955, 147);

Іній — передвісник поліття на жито, пшеницю і всяку пашницю (Рад. Укр., 2.II 1967, 1);

*Образно. На юних геніїв значно вбогіше поліття у музиці. І тут частенько буває так, що квітка зацвітає гоже, але плоду не приносить (Знання.., 12, 1968, 8).

2. діал. Поління ( див. полі́ння¹).

З пагорба на долину прибережною стежкою сходили дівчата кукурудзяної ланки: вони, по звичаю, пустували, наче не з поліття йшли, а з гулянки (Вол., Дні.., 1958, 144).

3. діал. Бур’ян, який треба виполювати.

Поліття вже наросло (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліття — Врожайний рік, врожай [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. поліття — <�гарна> погода; (на жито) врожай, урожайне літо; Р. бур'ян; (дія) поління, полоття. Словник синонімів Караванського
  3. поліття — -я, с. 1》 Сприятливі умови, сприятлива погода. || Урожайне літо; врожай. 2》 діал. Поління (див. поління I). 3》 діал. Бур'ян, який треба виполювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поліття — полі́ття 1 іменник середнього роду сприятливі умови, погода полі́ття 2 іменник середнього роду поління) діал. полі́ття 3 іменник середнього роду бур'ян діал. Орфографічний словник української мови
  5. поліття — ПОЛІ́ТТЯ, я, с. 1. Сприятливі умови, сприятлива погода. Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців (Сл. Б. Грінченка); Треба було б угноїти цю латку, але де брати і ту худобу, і той гній. Одна надія на поліття (М. Стельмах); // Урожайне літо; врожай. Словник української мови у 20 томах
  6. поліття — Полі́ття, -ття, -ттю, -ттям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поліття — Полі́ття, -тя с. Благопріятная погода; благопріятное урожайное лѣто. Не поліття, а лихоліття. Ном. Як закує зузуля на Юрія на голе дерево, то буде голодне літо, а як на лист, то буде поліття. Ном. № 439. Сього року поліття на ваш огород. Сосн. Словник української мови Грінченка