поліціян
ПОЛІЦІЯ́Н, а, ч.,розм., рідко. Те саме, що поліца́й.
Поліціяни, мов звірі, верглися на Бовдура (Фр., І, 1955, 316);
Крізь дрімоту ніби чую, як дійсно поліціян хоче фактично доказати свою силу.., але його ніхто не слухає (Хотк., II, 1966, 423).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поліціян — ПОЛІЦІЯ́Н, а, ч.,розм., рідко. Те саме, що поліца́й. Поліціяни, мов звірі, верглися на Бовдура (І. Франко); Крізь дрімоту ніби чую, як дійсно поліціян хоче фактично доказати свою силу.., але його ніхто не слухає (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах