помазаний
ПОМА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пома́зати¹.
Паска була здорова, жовта, зверху помазана яйцями (Н.-Лев., III, 1956, 206);
Мабуть, і місяць не збіг, як стояла вже моя хата, помазана, з піччю, з лавицями, з високою дерев’яною постіллю (Мур., Бук. повість, 1959, 38);
Панасе Яковичу, пришліть нам що-небудь з своєї теки; не турбуйтесь переписуванням, я все це беру на себе, присилайте чорняк помазаний (Коцюб., III, 1956, 200);
*У порівн. Юрко стомився за день, вії злипались, мов помазані медом (Донч., IV, 1957, 380).
◊ Пома́зані одни́м ми́ром — те саме, що [Всі] одни́м ми́ром ма́зані ( див. ми́ро).
Саня й Надя Мурашкова були великі приятельки й, як кажуть, помазані одним миром; вони читали ті самі наукові книжки, встоювали за право женщин [жінок] (Н.-Лев., V, 1966, 101).
Значення в інших словниках
- помазаний — пома́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- помазаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помазати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помазаний — ПОМА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пома́зати¹. Паска була здорова, жовта, зверху помазана яйцями (І. Нечуй-Левицький); Мабуть, і місяць не збіг, як стояла вже моя хата, помазана, з піччю, з лавицями (І. Словник української мови у 20 томах
- помазаний — одни́м ми́ром ма́зані (рідше пома́зані), ірон. Дуже схожі між собою в чомусь (перев. негативному); з однаковим ставленням до кого-, чого-небудь, з однаковими рисами; однакові (про людей). Фразеологічний словник української мови
- помазаний — Пома́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)