1. Словник української мови в 11 томах

помантачити

ПОМАНТА́ЧИТИ, чу, чиш, док.

1. перех. Погострити мантачкою всі або багато кіс ( див. коса́²).

Уже він і коси помантачив, уже й попробував, чи добре косять,.. а в хаті й не думали прокидатися (Тют., Вир, 1964, 224).

2. перех. і без додатка. Мантачити якийсь час.

Раз по раз махаєш косою, помантачиш її трохи і знову косиш (Минко, Моя Минківка, 1962, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помантачити — поманта́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помантачити — -чу, -чиш, док. 1》 перех. Погострити мантачкою всі чи багато кіс (див. коса II). 2》 перех. і без додатка. Мантачити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помантачити — ПОМАНТА́ЧИТИ, чу, чиш, док., що. 1. Погострити мантачкою косу (див. коса́²). Уже він і коси помантачив, уже й попробував, чи добре косять, .. а в хаті й не думали прокидатися (Григорій Тютюнник). 2. Мантачити якийсь час. Раз по раз махаєш косою, помантачиш її трохи і знову косиш (В. Минко). Словник української мови у 20 томах
  4. помантачити — Помантачити, -чу, -чиш гл. Поточить косу мантачкою. Словник української мови Грінченка