помаранчевий

ПОМАРА́НЧЕВИЙ, а, е.

1. Прикм. до помара́нча і помара́нч.

Насамперед [на Капрі] — виноград.. Рядом з ним садки, повні помаранчевих і цитринових дерев (Коцюб., III, 1956, 332);

В кам’яних будинках, оточених помаранчевими садами, мліли від спеки іноземні посли (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 285);

// Вигот. з плодів помаранчі.

Зовсім розгублений сів я пити чай з помаранчевим варенням (Ю. Янов., II, 1958, 122);

Василько випив півпляшки помаранчевого ситра (Сміл., Крила, 1954, 23).

2. Який має колір шкірки помаранчі; оранжево-червоний.

Промені сонця помаранчевого кольору малюють якийсь гротеск на стіні (Вільде, Винен.., 1959, 43).

3. у знач. ім. помара́нчеві, вих, мн. Підродина родини рутових, яка включає цитрусові й деякі інші субтропічні вічнозелені рослини.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помаранчевий — помара́нчевий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. помаранчевий — (колір) жовтогарячий, сов. оранжевочервоний. Словник синонімів Караванського
  3. помаранчевий — -а, -е. 1》 Прикм. до помаранча і помаранч. || Вигот. з плодів помаранчі. 2》 Який має колір шкірки помаранчі; оранжево-червоний. 3》 у знач. ім. помаранчеві, -вих, мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. помаранчевий — ПОМАРА́НЧЕВИЙ, а, е. 1. Прикм. до помара́нча і помара́нч. Садки [на Капрі] повні помаранчевих і цитринових дерев (М. Коцюбинський); Помаранчеві сади; // Вигот. з плодів помаранчі. Василько випив півпляшки помаранчевого ситра (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. помаранчевий — помаранче́вий → помаранчовий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. помаранчевий — АПЕЛЬСИ́НОВИЙ (стосовний до апельсина, а також виготовлений з нього), ПОМАРА́НЧЕВИЙ. Апельсинові шкурки валялися на прихваченій морозом землі (О. Ільченко); В кам'яних будинках, оточених помаранчевими садами, мліли від спеки іноземні посли (Н. Рибак). Словник синонімів української мови