померзнути
ПОМЕ́РЗНУТИ і ПОМЕ́РЗТИ, зну, знеш; мин. ч. поме́рз, ла, ло; док.
1. Загинути від морозу, холоду (про всіх або багатьох, все або багато чого-небудь).
Стояла люта зима.. Багато тоді народу померзло (Мирний, II, 1954, 294);
Справді, був він невдачливий.. накупив цибулі — думав баришувати, цибуля померзла (Григ., Вибр., 1959, 109);
Сніги перепадали невеликі, а морози давили, як на пропасть, так що на горбах озимина померзла (Тют., Вир, 1964, 73).
2. Мерзнути якийсь час.
— Вже краще померзнемо, Васильку, та батька, може, знайдемо (Панч, Гарні хлопці, 1959, 136).
3. Дуже змерзнути, відчувши холод (про всіх або багатьох).
Мотря та хазяйка її.. жалілися на проклятущий мороз.. Вони сиділи на печі, й то померзли (Мирний, II, 1954, 210);
[Маша:] Галопом, дівчата! Щоб не померзнути. Галопом! (Мик., І, 1957, 255).
4. рідко. Затвердіти від морозу, перетворитися в кригу; змерзтися.
Померз сніг на підошвах.
Значення в інших словниках
- померзнути — поме́рзнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- померзнути — і померзти, -зну, -знеш; мин. ч. померз, -ла, -ло; док. 1》 Загинути від морозу, холоду (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь). 2》 Мерзнути якийсь час. 3》 Дуже змерзнути, відчувши холод (про всіх чи багатьох). 4》 рідко. Затвердіти від морозу, перетворитися на кригу; змерзтися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- померзнути — ПОМЕ́РЗНУТИ і ПОМЕ́РЗТИ, зну, знеш; мин. ч. поме́рз, ла, ло; док. 1. Загинути від морозу, холоду (про всіх або багатьох, все або багато чого-небудь). Стояла люта зима .. Багато тоді народу померзло (Панас Мирний); Справді, був він невдачливий .. Словник української мови у 20 томах
- померзнути — МЕ́РЗНУТИ (МЕ́РЗТИ) (відчувати холод, гинути, страждати від холоду), ЗАМЕРЗА́ТИ, ЗМЕРЗА́ТИ, ПЕРЕСТУ́ДЖУВАТИСЯ діал.; ПРОМЕРЗА́ТИ (сильно); ПРИМЕРЗА́ТИ (злегка); ЛЕДЕНІ́ТИ, КРИ́ГНУТИ діал. (ставати холодним, як лід); ДУБІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови