1. Словник української мови в 11 томах

помилка

ПО́МИ́ЛКА, и, ж.

1. Неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін.

Юзя робила вже тільки ті орфографічні помилки у французькому письмі, які робила сама вчителька (Л. Укр., III, 1952, 662);

Лист був дуже хороший і чисто написаний, без жодної помилки й клякси (Донч., VI, 1957, 48);

// Неправильність, неточність у якому-небудь механізмі, пристрої, в якійсь схемі, карті і т. ін.

Відшукуючи на картах помилку за помилкою, Кармазин за кожним разом доповідає про це комбатові з неприхованим обуренням (Гончар, III, 1959, 275).

2. Неправильність у вчинках, діях і т. ін.

— Нам доводиться не раз бачити вас.. як члена земства, котрий перший указував то на наші помилки, то на наші ще нові нужди (Мирний, III, 1954, 284);

Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! (Тют., Вир, 1964, 162);

// Неправильна думка, хибне уявлення про когось, щось.

[Василь:] І все те — одна мана, всі мої жадання, надії — гірка помилка (Мирний, V, 1955, 99);

Павлу Сергійовичу здалося, що трапилась помилка, що цю людину він бачить уперше (Дмит., Розлука, 1957, 292);

Історичний досвід показує, що помилки в оцінці суті епохи ведуть до практично-політичних помилок у керівництві революційним рухом трудящих (Ком. Укр., 10, 1960, 14).

Попада́ти в помилки́ — помилятися.

Мені тільки здається, що д. Ганкевич де-не-де мимоволі несподівано сам попадає в ті самі помилки, які поборює у своїх противників (Л. Укр., VIII, 1965, 270).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помилка — (неправильність у вчинках) погрішність, хиба, розм. похибка, (незначна) неточність. Словник синонімів Полюги
  2. помилка — по́ми́лка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири по́ми́лки Орфографічний словник української мови
  3. помилка — (в тексті) неправильність, похибка; (у діях) огріх, прогріх, хиба; пор. ЛЯПСУС. Словник синонімів Караванського
  4. помилка — I ґанж, ґандж, ґанджа, недогляд, огріх, погрішність, похибка, прогріх, прогрішення, промах, упущення, хиба Фразеологічні синоніми: випадкова помилка; затьмарення розуму; історична помилка II див. вада Словник синонімів Вусика
  5. помилка — [помиелка і помилка] -лкие, д. і м. -лц'і, мн. -лки, -лок дв'і помилкие Орфоепічний словник української мови
  6. помилка — -и, ж. 1》 Неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін. || Неправильність, неточність у якому-небудь механізмі, пристрої, в якійсь схемі, карті і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. помилка — ПО́МИ́ЛКА, и, ж. 1. Неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін. Юзя робила вже тільки ті орфографічні помилки у французькому письмі, які робила сама вчителька (Леся Українка); Лист був дуже хороший і чисто написаний... Словник української мови у 20 томах
  8. помилка — Одна помилка тягне за собою другу. Повчають, щоб не робили помилок. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. помилка — НЕДО́ГЛЯД (помилка, допущена через неуважність, недосвідченість і т. ін.); НЕДО́ЛІК (недогляд, прорахунок під час виконання чогось); НЕДОЛА́ДНІСТЬ, НАКЛА́ДКА розм. (недогляд, промах, непорозуміння в якій-небудь роботі). Словник синонімів української мови
  10. помилка — По́милка, -лки, -лці; -милки, -милок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. помилка — По́милка, -ки ж. Ошибка. Помилка за хвальш не йде. Ном. № 7446. У помилку. По ошибкѣ. Оце дивизія та й годі! чи воно піп помиливсь, що став я лічити, аж воно цілісінька сороківка грошей у помилку перейшла. Словник української мови Грінченка