помноження

ПОМНО́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. помно́жити.

Щастя здобудь через себе і в собі помноженням скарбу душі (У. Кравч., Вибр., 1958, 274);

Ми.. відповідаємо перед нашими нащадками за збереження і помноження природних багатств (Рад. Укр., 22.I 1959, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помноження — помно́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. помноження — -я, с. Дія за знач. помножити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помноження — ПОМНО́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. помно́жити. Щастя здобудь через себе і в собі помноженням скарбу душі (Уляна Кравченко); Ми .. відповідаємо перед нашими нащадками за збереження і помноження природних багатств (з газ.). Словник української мови у 20 томах