помножувати
ПОМНО́ЖУВАТИ, ую, уєш і ПОМНОЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. тільки помно́жувати, помно́жити. Збільшувати що-небудь у кількості, силі, величині, об’ємі.
В його загоні була залізна дисципліна, яка помножувала сили навіть слабодухим (Панч, Гомон. Україна, 1954, 401);
[Клавдія:] Я чула від твоїх родичів, що ти помножила собі хвороб тим, що їздила до Сергія, коли він помирав (Сміл., Черв. троянда, 1955, 74);
Кожний знає з них, що він прийшов сюди звеличить Батьківщину, помножить у віках могуть її орлину (Сос., Близька далина, 1960, 29).
2. тільки помножа́ти, помно́жити, мат. Виконувати множення.
Щоб помножити добуток кількох співмножників на будь-яке число, можна помножити на це число один із співмножників, залишивши інші без зміни (Алг., І, 1956, 11);
— Запиши: ..тисячу двадцять п’ять помножити на п’ятсот двадцять і поділити на дві тисячі чотириста (Стельмах, І, 1962, 380);
*Образно. Фільм «Тарас Шевченко» вперше приніс йому [С. Ф. Бондарчукові] славу талановитого актора. «Доля людини» закріпила її і помножила ще на славу талановитого постановника (Мист., 5, 1962, 9).
Значення в інших словниках
- помножувати — помно́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- помножувати — -ую, -уєш і помножати, -аю, -аєш, недок., помножити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 тільки помножувати, помножити.Збільшувати що-небудь у кількості, силі, величині, об'ємі. 2》 тільки помножати, помножити, мат. Виконувати множення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помножувати — ПОМНО́ЖУВАТИ, ую, уєш і ПОМНОЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., що. 1. тільки помно́жувати, помно́жити. Збільшувати що-небудь у кількості, силі, величині, об'ємі. Словник української мови у 20 томах
- помножувати — МНО́ЖИТИ мат. (виконувати множення), ПОМНО́ЖУВАТИ (ПОМНОЖА́ТИ). — Док.: помно́жити. Друзі множать 21 на 12 і складають обидва результати (О. Донченко). Словник синонімів української мови