помолоти
ПОМОЛО́ТИ, мелю́, ме́леш, док., перех. і без додатка.
1. Змолоти все або багато чого-небудь.
Помолоти жито і пшеницю.
2. Молоти якийсь час.
◊ Помоло́ти язико́м див. язи́к.
3. перен., розм. Розтрощити, понівечити що-небудь ударами в багатьох місцях.
Помолов — тому руку, тому ногу (Номис, 1864, № 12853);
Як вихватить дід із воза велику притику, — Побив бабі, помолов голову і пику (Україна.., І, 1960, 343).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помолоти — помоло́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- помолоти — -мелю, -мелеш, док., перех. і без додатка. 1》 Змолоти все чи багато чого-небудь. Помолоти жито і пшеницю. 2》 Молоти якийсь час. 3》 перен., розм. Розтрощити, понівечити що-небудь ударами в багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помолоти — ПОМОЛО́ТИ, мелю́, ме́леш, док., що і без дод. 1. Змолоти все або багато чого-небудь. Помолоти жито і пшеницю. 2. Молоти якийсь час. 3. перен., розм. Розтрощити, понівечити що-небудь ударами в багатьох місцях. Словник української мови у 20 томах
- помолоти — Помоло́ти, -мелю́, -ме́леш, -ме́лють; помоло́в, -ло́ла; поме́лений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- помолоти — Помолоти, -мелю, -леш гл. Помолоть, смолоть. Словник української мови Грінченка