помордований

ПОМОРДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помордува́ти;

// У знач. прикм.

Через віконце батьківської хати бачив він тягнені до Тарнова драбинні вози з помордованими та покаліченими панами (Фр., II, 1950, 138.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помордований — помордо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. помордований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помордувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помордований — ПОМОРДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до помордува́ти; // у знач. прикм. Через віконце батьківської хати бачив він тягнені до Тарнова драбинні вози з помордованими та покаліченими панами (І. Франко). Словник української мови у 20 томах