помордований
ПОМОРДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помордува́ти;
// У знач. прикм.
Через віконце батьківської хати бачив він тягнені до Тарнова драбинні вози з помордованими та покаліченими панами (Фр., II, 1950, 138.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помордований — помордо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- помордований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помордувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помордований — ПОМОРДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до помордува́ти; // у знач. прикм. Через віконце батьківської хати бачив він тягнені до Тарнова драбинні вози з помордованими та покаліченими панами (І. Франко). Словник української мови у 20 томах