1. Словник української мови в 11 томах

поморочитися

ПОМОРО́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Морочитися якийсь час.

Петро Михайлович щось трохи поморочився коло моделі, мовчки підняв, кинув (Вас., II, 1959, 240);

Потім гупнув величезними юхтовими шкарбанами якийсь гайдамака.., — тут Сашкові довелося-таки поморочитися: гайдамацькі чоботи були до половини вимащені глиною (Смолич, V, 1959, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поморочитися — поморо́читися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поморочитися — [поморочиетиес'а] -чус'а, -чиес':а, -чиец':а, -чац':а; нак. -оц':а, -очтеис'а Орфоепічний словник української мови
  3. поморочитися — -чуся, -чишся, док., розм. Морочитися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поморочитися — ПОМОРО́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Морочитися якийсь час. Петро Михайлович щось трохи поморочився коло моделі, мовчки підняв, кинув (С. Васильченко); Потім гупнув величезними юхтовими шкарбанами якийсь гайдамака.. Словник української мови у 20 томах
  5. поморочитися — Поморочитися, -чуся, -чишся гл. Повозиться. Словник української мови Грінченка