помпон

ПОМПО́Н, а, ч. Вигот. з ниток, хутра і т. ін. круглої форми прикраса для одягу, взуття тощо.

На ній коротенька біла сукеночка і жовті нові капчики з помпонами (Коцюб., І, 1955, 420);

На голові в нього була яскраво-червона шапка з помпоном (Ю. Янов., II, 1954, 110).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помпон — помпо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. помпон — -а, ч. Вигот. з ниток, хутра і т. ін. круглої форми прикраса для одягу, взуття тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помпон — ПОМПО́Н, а, ч. Вигот. з ниток, хутра і т. ін. круглої форми прикраса для одягу, взуття тощо. На ній коротенька біла сукеночка і жовті нові капчики з помпонами (М. Коцюбинський); На голові в нього була яскраво-червона шапка з помпоном (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах