1. Словник української мови в 11 томах

помста

ПО́МСТА, и, ж. Відплата кому-небудь за вчинену кривду, заподіяне зло і т. ін.

Жадоба помсти щоразу кидала її на новий відчайдушний патріотичний акт (Ле, Право.., 1957, 200);

Федір Глазирін сказав мені, що тіла загиблих друзів, які лежали поруч, кликали чорноморців до помсти (Кучер, Чорноморці, 1956, 387);

// Бажання відплатити за вчинене зло; готовність мстити.

[Кармелюк (суворо):] Пані, гріх тримати гнів і помсту довго у серці (Вас., III, 1960, 218);

Стоїть, запалена помстою, Марія Кудіна з рушницею (Довж., І, 1958, 118);

Сняться мені Карпати: Довбуш месників з гір веде. Не дає йому помста спати — Не сховається ворог ніде! (Нагн., Пісня.., 1949, 71);

*Образно. Селом ступала, збиваючи клуби пороху, розпалена, до безумства смілива, на все готова народна помста (Вільде, Сестри.., 1958, 269).

◊ Крива́ва по́мста див. крива́вий;

Кро́вна по́мста див. кро́вний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помста — по́мста іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. помста — ПІМСТА, відплата, розплата, ур. мста, покара, ід. смерть за смерть, кров за кров; (квитування) реванш. Словник синонімів Караванського
  3. помста — I віддяка (ірон.), відплата, кара, мста, плата, покара, покарання Фразеологічні синоніми: кровна помста Приповідки: Зуб за зуб! Кров за кров! Смерть за смерть! II див. кара Словник синонімів Вусика
  4. помста — [помста] -стие, д. і м. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
  5. помста — -и, ж. Відплата кому-небудь за вчинену кривду, заподіяне зло і т. ін. || Бажання відплатити за вчинене зло; готовність мстити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. помста — ПО́МСТА, и, ж. Відплата кому-небудь за вчинену кривду, заподіяне зло і т. ін. Тіла загиблих друзів, які лежали поруч, кликали чорноморців до помсти (В. Кучер); Зрадника завжди помста чекає; // Бажання відплатити за вчинене зло; готовність мстити. Словник української мови у 20 томах
  7. помста — Пімста хоч і солодка, та веселить лише дрібний слабкий ум. Помста приносить насолоду лише нікчемним людям. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. помста — ВІДПЛА́ТА (дія, вчинок і т. ін. у відповідь на заподіяне комусь зло), ПО́МСТА, РОЗПЛА́ТА, РОЗРАХУ́НОК, ВІДДЯ́КА рідше, ПОРАХУ́НОК розм., ЗАПЛА́ТА розм., МСТА заст. уроч.; РЕВА́НШ (за поразку, невдачу, програш і т. ін. у чомусь). Словник синонімів української мови
  9. помста — Пі́мста = по́мста, -сти по́[і́]мста, -ти; по́[і́]мсти, по[і]мст Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. помста — По́мста, -ти ж. Месть, отмщеніе. Стор. МПр. 32. К. Бай. 84. Його душа кипіла помстою і ненавистю. Левиц. Пов. 12. Словник української мови Грінченка