1. Словник української мови в 11 томах

помурчати

ПОМУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Мурчати якийсь час.

Товста жінка ще помурчала щось собі під ніс і врешті заспокоїлась (Головко, І, 1957, 128).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помурчати — помурча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помурчати — -чу, -чиш, док. Мурчати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помурчати — ПОМУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Мурчати якийсь час. Товста жінка ще помурчала щось собі під ніс і врешті заспокоїлась (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  4. помурчати — Помурча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Помурлыкать. Словник української мови Грінченка