поміліти
ПОМІЛІ́ТИ, і́є. Док. до мілі́ти.
Ущухли грози і відкрасувались Ясні веселки. Помілів Дніпро (Вирган, В розп. літа, 1959, 148).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поміліти — помілі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поміліти — -іє. Док. до міліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поміліти — ПОМІЛІ́ТИ, і́є. Док. до мілі́ти. Ущухли грози і відкрасувались Ясні веселки. Помілів Дніпро (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах