1. Словник української мови в 11 томах

поміщення

ПОМІ́ЩЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. помісти́ти 1.

Видався [куток шафи] їй .. найвідповіднішим місцем для поміщення свого скарбу (Кобр., Вибр., 1954, 72).

2. рідко. Будинок, кімната і т. ін., де поміщається хто-, що-небудь.

Нікодим Пшестшельський жив у невеличкій кавалерській кватирі на Сикстуській вулиці. Салоник і спальня — отсе було все його поміщення (Фр., III, 1950, 314).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поміщення — помі́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. поміщення — -я, с. 1》 Дія за знач. помістити 1). 2》 рідко. Будинок, кімната і т. ін., де поміщається хто-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поміщення — ПОМІ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. помісти́ти 1. Видався [куток шафи] їй .. найвідповіднішим місцем для поміщення свого скарбу (Н. Кобринська). 2. рідко. Будинок, кімната і т. ін., де поміщається хто-, що-небудь; помешкання. Словник української мови у 20 томах
  4. поміщення — ПРИМІ́ЩЕННЯ (будівля, квартира чи кімната, в якій поміщається хтось, щось, яка використовується для чогось), ПОМІ́ЩЕННЯ заст.; НОРА́ розм., КУРНИ́К розм. (маленьке, незручне). Словник синонімів української мови