1. Словник української мови в 11 томах

понавчатися

ПОНАВЧА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся і ПОНАУ́ЧУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док. Навчитися чому-небудь (про багатьох); навчитися багато чогось.

Застебнеться [Маруся] під саму душу, щоб нічогісінько не видно було, що незвичайно… вже ж пак не так, як городянські дівчата, що у панів понавчались (Кв.-Осн., II, 1956, 26);

Тільки й перейняла Мася від дівчат, що пісень понаучувалась (Свидн., Люборацькі, 1955, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понавчатися — понавча́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понавчатися — -аємося, -аєтеся і понаучуватися, -уємося, -уєтеся, док. Навчитися чому-небудь (про багатьох); навчитися багато чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понавчатися — ПОНАВЧА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся і ПОНАУ́ЧУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док. Навчитися чому-небудь (про багатьох); навчитися багато чогось. Застебнеться [Маруся] під саму душу, щоб нічогісінько не видно було, що незвичайно... Словник української мови у 20 томах
  4. понавчатися — Понавчатися, -чаємося, -єтеся гл. Научиться (о многихъ или многому). Ми понавчались. Г. Барв. 436. В панів понавчались. Кв. Словник української мови Грінченка