понав’язуваний
ПОНАВ’Я́ЗУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понав’я́зувати.
Дротований шнур, та ще й вузлами понав’язуваний, де діткнувся тіла, то мов ножем!.. (Фр., II, 1950, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me