понав’язуваний

ПОНАВ’Я́ЗУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понав’я́зувати.

Дротований шнур, та ще й вузлами понав’язуваний, де діткнувся тіла, то мов ножем!.. (Фр., II, 1950, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me