1. Словник української мови в 11 томах

понагулювати

ПОНАГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех., розм. Нагуляти що-небудь (про багатьох).

Отці-францисканці понагулювали собі бугаячі в’язи від неробства (Загреб., Європа. Захід, 1961, 115).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понагулювати — понагу́лювати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. понагулювати — -юю, -юєш, док., перех., розм. Нагуляти що-небудь (про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понагулювати — ПОНАГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що, розм. Нагуляти що-небудь (про багатьох). Отці-францисканці понагулювали собі бугаячі в'язи від неробства (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. понагулювати — Понагулювати, -люю, -єш гл. То-же, что и нагуля́ти, но во множествѣ. Словник української мови Грінченка