1. Словник української мови в 11 томах

понадавати

ПОНАДАВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Дати багато чого-небудь.

А гетьманша, було, вийде Та й кликне в будинок, Он де клуня. А там мені І фіг і родзинок — Всього мені понадає І на руках носить (Шевч., І, 1951, 294);

[Кіндрат Антонович:] У вас чини, ордена [ордени], і за вас увесь ваш рід заступиться, і, аби ваша хіть, то і в люде вас витягнуть і чинів понадають… (Кроп., II, 1958, 306).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понадавати — понадава́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понадавати — -аю, -аєш, док., перех. Дати багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понадавати — ПОНАДАВА́ТИ, аю́, ає́ш, док., що. Надавати багато чого-небудь. А гетьманша, було, вийде Та й кликне в будинок, Он де клуня. А там мені І фіг і родзинок – Всього мені понадає І на руках носить (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. понадавати — Понадавати, -даю, -єш гл. Надавать. І хвиґ, і родзинок — всього мені понадає. Шевч. Словник української мови Грінченка