1. Словник української мови в 11 томах

понадіятися

ПОНАДІ́ЯТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Покластися на кого-, що-небудь.

[Виборний:] Терпило, понадіявшись на своє багатство, зачав знакомитись не з рівнею: зачав, бач, заводити бенкети з повітчиками (Котл., II, 1953, 13);

Коли іншим приходили спадки, коли інші добували хитрі гроші, продавали чортові душу, він понадіявся на своє здоров’я, на свої руки і горду вдачу (Стельмах, II, 1962, 110).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понадіятися — понаді́ятися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понадіятися — [понад’ійатиес'а] -йус'а, -йеіс':а, -йеіц':а, -йуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. понадіятися — -іюся, -ієшся, док. Покластися на кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. понадіятися — ПОНАДІ́ЯТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Покластися на кого-, що-небудь. [Виборний:] Терпило, понадіявшись на своє багатство, зачав знакомитись не з рівнею: зачав, бач, заводити бенкети з повітчиками (І. Словник української мови у 20 томах
  5. понадіятися — ДОВІРЯ́ТИ кому (ставитися до когось із довір'ям), ДОВІРЯ́ТИСЯ, ВІ́РИТИ, ЙНЯ́ТИ ВІ́РУ (ВІ́РИ), ПОКЛАДА́ТИСЯ на кого, ЗВІРЯ́ТИСЯ на кого, НАДІ́ЯТИСЯ на кого; ВВІРЯ́ТИ (УВІРЯ́ТИ) кому, на кого, ВВІРЯ́ТИСЯ (УВІРЯ́ТИСЯ), СПУСКА́ТИСЯ на кого, розм. Словник синонімів української мови