1. Словник української мови в 11 томах

поназбігатися

ПОНАЗБІГА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Збігтися в одне місце (про багатьох).

— Голуб жінку б’є! — дзвоне чутка від хати до хати, і люди біжать немов на пожежу. Повен двір поназбігалося жінок, чоловіків (Мирний, І, 1954, 157);

Петрусь узяв гуркати палицею по барканах. Поназбігалась незчисленна сила собак (Крим., Вибр., 1965, 351).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поназбігатися — поназбіга́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поназбігатися — -аємося, -аєтеся, док. Збігтися в одне місце (про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поназбігатися — ПОНАЗБІГА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Збігтися в одне місце (про багатьох). – Голуб жінку б'є! – дзвоне [дзвонить] чутка від хати до хати, і люди біжать немов на пожежу. Словник української мови у 20 томах
  4. поназбігатися — Поназбігатися, -гаємося, -єтеся гл. Сбѣжаться (во множествѣ). Поназбігалось їх. Чуб. II. 55. Панства усякого поназбігалось. Рудч. Ск. II. 10. Словник української мови Грінченка