поназ’їжджатися

ПОНАЗ’ЇЖДЖА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся і ПОНАЗ’ЇЗДИ́ТИСЯ, имо́ся, ите́ся, док. З’їхатися куди-небудь (про багатьох).

Ото як з сватом підкріплялись, То сват мені і розказав, Чого пани поназ’їжджались (Мирний, V, 1955, 285);

Багато гостей поназ’їздилось на сватання, аж у клуні їх приймали (Свидн., Люборацькі, 1955, 189).