1. Словник української мови в 11 томах

понакладений

ПОНАКЛА́ДЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до понакла́сти;

// понакла́дено, безос. присудк. сл.

Всі гудзики тужурки були розстебнуті, а в трьох кишенях понакладено всього стільки, що вони випиралися, як торби (Ле, Право.., 1957, 223).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понакладений — понакла́дений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. понакладений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до понакласти. || понакладено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понакладений — ПОНАКЛА́ДЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до понакла́сти; // понакла́дено, безос. пред. Втрьох кишенях понакладено всього стільки, що вони випиралися, як торби (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах