1. Словник української мови в 11 томах

понакочуватися

ПОНАКО́ЧУВАТИСЯ, ується, док. Накотитися куди-небудь (про багато чогось).

Так надвоє і розпався [палац]. Цегла аж у наш ярок понакочувалася, а там — страшна купа! (Мирний, І, 1954, 192).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понакочуватися — понако́чуватися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понакочуватися — -ується, док. Накотитися куди-небудь (про багато чогось). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понакочуватися — ПОНАКО́ЧУВАТИСЯ, ується, док. Накотитися куди-небудь (про багато чогось). Так надвоє і розпався [палац]. Цегла аж у наш ярок понакочувалася (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах