1. Словник української мови в 11 томах

понакришуваний

ПОНАКРИ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понакри́шувати;

// понакри́шувано, безос. присудк. сл.

На столі поналивано горілкою, понакришувано хліба (Мирний, І, 1949, 410).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понакришуваний — понакри́шуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. понакришуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понакришувати. || понакришувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понакришуваний — ПОНАКРИ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понакри́шувати. Яблука понакришувані й розстелені на сонці; // понакри́шувано, безос. пред. На столі поналивано горілкою, понакришувано хліба (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах